І знову про мову

[yuka13]

Десь у 2004/5 роках в мене було питання чому мало книг українською. Якщо правильно пам'ятаю, то я його ставив оточуючим.

В цілому відповідь, була приблизна така: "Нет смысла. Рынок существенно меньше русского. Те кто говорят на украинском и на русском прочитают, а русскоговорящие мову не поймут. А любому автору важнее максимальная аудитория."

І ось якось мені цей аргумент про гроші і кількість читачів не дуже подобався, але що відповісти не знайшовся...

Литовців, латвійців, естонців та грузин на порядок менше ніж українців, але ж ніхто не пропонує їм писати/читати на російській замість національної. Дуже добре, що за ці 10 років в українській літературі вже є чого читати: з'явилось багато молодих талановитих письменників, а хтось з "старих" авторів отримав заслужену популярність. Зрозуміло, що вони не стали мільйонерами, але вони пишуть, видаються і читаються, чого ще бажати митцю?!

Цікаво, а що дало поштовх?

P.S. зрозуміло, що й 10 років тому було що читати, але пропозиція була набагато менше. Треба було шукати. Та й шукав я погано.

Comments

[natasha-osmasha.livejournal.com]

Я тоже про книги это замечала. Сделала наблюдение, что сейчас появилось (или просто мы о них узнали) много хороших украинских изданий "Видавництво старого лева", "Основи" с потрясающими книгами и иллюстрациями, и они дешевле, чем российские издательства. И кстати, давно хотела спросить, ты уже год как ведешь ЖЖ на украинском. Легко перешел? И полностью в повседневной жизни?

[yuka13.livejournal.com]

ні, не дуже легко.
Було шалене бажання.
Дуже сильно посмішив колег на роботі, а де кого й подратував.
Спочатку через слово дивився у перекладач. Та й зараз не гребую цим.
Розмовляв фрагментарно. З ранку мова, потім втомився і на російську. Мозок реально кипить.
Зараз не дуже часто розмовляю українською, в мене 100% росйіскомовне оточення. Двоє колег, які підтримули розмови українською, вже змінили роботу. До речі, щось я розслабився.
Тому зараз українська для мене це мова спілкування з колл-центрами, мова письмова, мова спілкування з дружиною та думки.
Колл-центри - 100%. Все, що пишу намагаюсь українською, виключаючи професійні потреби, виходить десь 80%. Зараз якщо думаю про щось глобальне, то виключно українською - так виходить, я не спеціально. А так 50/50.
З дружиною поки не часто, хвилями. Нажаль з нею лише ввечері, коли просто на розмови не завжди є сили. Хоча зараз розмовляти набагато легше ніж рік тому.
Всі програми на всіх ПК і гаджетах або українська, або англійська. Дома видалив російську клавітуру.
Я не проти російської мови, але...
Родини обох моїх дідів були україномовні. І оба діда та обидві бабусі змінили мову не тільки професійну, але й у родині. Я бачу причину зміни професійної мови, але про зміну мови в родині можу лише здогадуватись, і мені не подобаються мої здогадки. Мої батьки 100% російськомовні (діти військослужбових).
Зараз в мене бажання, щоб українська була першою мовою моїх дітей, тому вона повина бути першою і для мене.
А ще мені здається, що володіння українською допомогає в розумінні, ще декількох східноєвропейських мов. Зараз це більший плюс, а ніж володіння російською.
А російська хай буде може четвертою, після англійської та скажімо польської))).